Анемия что это украина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Анемі́я, також недокрі́в’я, малокрі́в’я (від дав.-гр. ἀναιμία — «відсутність крові») — клініко-гематологічний синдром, який характеризується зменшенням вмісту гемоглобіну та/або еритроцитів в одиниці об’єму крові, що призводить до виникнення кисневого голодування тканин. У деяких випадках анемію можна розглядати як самостійне захворювання (наприклад, апластична анемія, спадковий мікросфероцитоз Мінковського—Шаффара).

Позаяк немає єдиної класифікації анемій, існують різні підходи до їхнього поділу на окремі види. У медичній практиці прийнято поділяти недокрів’я за колірним показником (КП) на: гіпохромні (КП менший за 0,85), нормохромні (КП 0,85—1), гіперхромні (КП понад 1). За іншим показником, середнім корпускулярним об’ємом (СКО, MCV ), що визначається за допомогою автоматизованого лічильника, анемію можна поділити на мікроцитарні, нормоцитарні та макроцитарні. За патогенезом анемії поділяються на: гемолітичні, постгеморагічні, дизеритропоетичні.

До найпоширеніших симптомів анемій належить блідість, загальна слабкість, часті болі голови, запаморочення, задишка, шум у вухах і ряд інших. Несвоєчасне лікування малокрів’я може призвести до тяжких ускладнень, різних для окремих видів анемій, а зокрема до гіпотонії, міокардіодистрофії, порушення мозкового кровообігу, тканинної гіпоксії, приєднання інфекційних хвороб, крововиливів у життєво-важливі органи тощо.

Підходи до лікування різняться для окремих форм анемій і варіюють від прийому залізовмісних препаратів (залізодефіцитна анемія) до трансплантації кісткового мозку (апластична анемія). Прогноз для хворих на недокрів’я залежить від форми анемії, тяжкості перебігу, часу початку лікування, віку хворого тощо.

Етимологія[ред. | ред. код]

Етимологічно назва походить від дав.-гр. ἄναιμος — «безкровний»; саме слово складається з префікса дав.-гр. αν — «не, ні, ні» та основи дав.-гр. αἷμα — «кров», тобто буквально українською — «відсутність крові» або «недокрів’я».

Термінологія[ред. | ред. код]

У «Російсько-українському медичному словнику», виданому у 1920 р. під головуванням професора Овксентія Корчак-Чепурківського максимально повно подана питома народна українська лексика або, в разі відсутності потрібних українських слів, терміни творили з морфем української мови, максимально уникаючи запозичень. Але в 1930-ті роки з’явилися спеціальні бюлетені, у яких були надруковані цілі низки українських медичних термінів, що підпадали під заборону. Серед інших, з ужитку було вилучено і термін «недокрів’я»[1], який здавна використовували для означення анемії[2]. Через це стилістично збагачена вже на той час українська медична національна лексика майже зникла з фахового спілкування.

Причини[ред. | ред. код]

Загалом причини анемії можуть бути класифіковані:

як порушення утворення червоних клітин крові (еритроцитів),
підвищення руйнування їх (гемолітична анемія),
втрата крові (геморагічна анемія),
перевантаження, збільшення частки рідкої частини крові (гіперволемія).

Дійсно, найпоширенішою причиною анемії є втрата крові, але це звичайно не породжує стійких симптомів, якщо ж після відновлення крововтрати порушення знову прогресує, то причиною найчастіше є дефіцит заліза — розвивається залізодефіцитна анемія. Може бути складовою паранеопластичного синдрому при різноманітних злоякісних новоутвореннях. Розвивається при деяких гельмінтозах.

Класифікація[ред. | ред. код]

Виробництво проти руйнування або втрати[ред. | ред. код]

«Кінетичний» підхід є найбільш клінічно-виправданим у класифікації анемії. Ця класифікація залежить від оцінки ряду гематологічних показників, зокрема, вмісту в крові ретикулоцитів (попередників зрілих еритроцитів). Нижче наводиться спрощена схема такого підходу:

Анемія

Індекс вироблення ретикулоцитів показує неадекватну реакцію при анемії.

Індекс вироблення ретикулоцитів показує адекватну відповідь на анемію = поточний гемоліз або крововтрата без проблем вироблення РБК.

Немає клінічних даних пов’язаних із гемолізом або крововтратою: чистий розлад вироблення.

Клінічні прояви і патологічний MCV: гемоліз або крововтрата, і хронічний розлад вироблення.

Клінічні прояви і нормальний MCV = гострий гемоліз або крововтрата без достатнього часу для компенсації кістковим мозком.

Макроцитарна анемія (MCV > 100)

Нормоцитарна анемія
(80 < MCV < 100)

Мікроцитарна анемія (MCV < 80)

* Наприклад, серповидноклітинна анемія з супутнім дефіцитом заліза; хронічна кровотеча з шлунка і дефіцит В12 і фолієвої кислоти, а також інші випадки анемії з більш ніж однією причиною.

Розмір червоних клітин крові[ред. | ред. код]

При морфологічному підході, анемії класифікують за розміром еритроцитів у крові, це робиться або автоматично, або на мікроскопічному дослідженні мазка периферичної крові. Розмір знаходить своє відображення в середньому об’ємі еритроцитів (MCV). Якщо клітини дрібніші, ніж звичайно (до 80 фл), анемія, як кажуть, мікроцитарна, якщо вони нормального розміру (80-100 фл), нормоцитарна, і якщо вони більше, ніж звичайно (більше 100 фл), анемія класифікується як макроцитарна. Ця схема швидко викриває деякі з найпоширеніших причин анемії; наприклад, мікроцитарна анемія часто є результатом дефіциту заліза. У клінічному обстеженні, MCV буде одним з перших шматків інформації, так що навіть серед лікарів, які вважають «кінетичний» підхід кориснішим філософськи, морфологічний залишається важливим елементом класифікації та діагностики.
Ось схематичне уявлення про те, як розглядати анемії з MCV як відправну точку:

Інші характеристики, які видно на мазку периферичної крові можуть надати цінні підказки про більш специфічний діагноз, наприклад, ненормальні білі клітини крові (лейкоцити) можуть вказувати на причину в кістковому мозку.

Тяжка анемія[ред. | ред. код]

Тяжка форма анемії — критична для життєво важливих (вітальних) функцій, при якій гематокрит падає нижче 10 %.

Рефрактерна анемія[ред. | ред. код]

Рефрактерна анемія — така, що не піддається лікуванню. Її часто розглядають як головний прояв мієлодиспластичних синдромів.
Залізодефіцитна анемія також може бути рефрактерною, внаслідок серйозних проблем травної системи, коли відбувається значне порушення метаболізму заліза.

Градація анемії[ред. | ред. код]

Градація анемій за рівнем гемоглобіну в крові (ВООЗ):

Ступінь 1 (легка форма анемії): 10 г/дл
Ступінь 2 (помірна анемія): 7-10 г/дл
Ступінь 3 (тяжка анемія): нижче 7 г/дл

Градація анемії (Національний інститут раку):

Ступінь 0 (у межах норми) 12,0-16,0 г/дл для жінок і 14,0-18,0 г/дл для чоловіків
Ступінь 1 (м’який) 10 г/дл до рівня в межах норми
Ступінь 2 (середній) 8,0-10,0 г/дл
Ступінь 3 (тяжкий перебіг) 6,5-7,9 г/дл
Ступінь 4 (небезпечний для життя) < 6,5 г/дл

Клінічні прояви[ред. | ред. код]

Анемія розвивається у багатьох людей, у деяких з них її ознаки можуть бути незначними або розмитими, через що такі люди не звертаються до лікарів й анемія в них не виявляється. Прояви можуть бути пов’язані, власне, з анемією, або першопричиною.

Найчастіше, люди з анемією мають неспецифічні прояви: відчуття слабкості, або втому, загальне нездужання, а іноді запаморочення, кружляння в голові, погану концентрацію уваги та розуміння. Вони можуть також мати задишку (утруднене дихання) при фізичному навантаженні. При дуже тяжкій анемії, організм може компенсувати недостатність кисню за рахунок збільшення частоти серцевих скорочень. Пацієнт може мати серцебиття, стенокардію (у випадку наявності захворювання серця), переміжну кульгавість на ногах, і ознаки серцевої недостатності.

При огляді може бути помічена блідість шкіри та слизових оболонок, але це не є надійною ознакою. Деякі зміни можуть бути ознакою конкретної причини анемії, наприклад, койлоніхія (блідість підногтевої шкіри при дефіциті заліза), жовтяниця (при загибелі червоних кров’яних тілець — гемолітична анемія), деформація кісток (відбувається при таласемії) або виразки на ногах (буває при серповидноклітинній анемії).

При тяжкій анемії можуть бути ознаки гіпердинамічного кровообігу: тахікардія, прискорений пульс, поява серцевих шумів, гіпертрофія лівого шлуночка. Також можуть бути ознаки серцевої недостатності.

Синдром неспокійних ніг частіше зустрічається у пацієнтів із залізодефіцитною анемією.

Менш поширені симптоми можуть включати набряки ніг чи рук, хронічну печію, розпливчасті синці, блювання, підвищене потовиділення.

Діагностика[ред. | ред. код]

Анемію, як правило, діагностують по результатах проведення клінічного аналізу крові. Крім зниження числа еритроцитів і рівня гемоглобіну, автоматичні або напівавтоматичні лічильники (аналізатори) також вимірюють розмір червоних кров’яних клітин методом проточної цитометрії, яка є важливим інструментом визначення причини анемії. Розгляд пофарбованого мазка крові за допомогою мікроскопа також є доцільним, а іноді, необхідним у тих регіонах світу, де автоматизація аналізу є менш доступною.
У сучасних лічильниках, чотири параметри (еритроцити, гемоглобін, середній еритроцитарний гемоглобін і середня концентрація еритроцитарного гемоглобіну) вимірюють, розраховують в порівнянні із значеннями з поправкою на вік і стать.

ВООЗ Гемоглобінові пороги, які використовують для визначення анемії (1 г / дл = 0,6206 ммоль / л)

Вік і стать	Гемоглобіновий поріг (г/дл)	Гемоглобіновий поріг (моль/л)
Діти (0.5-5.0 років)	11.0	6.8
Діти (5-12 років)	11.5	7.1
Підлітки (12-15 років)	12.0	7.4
Жінки, не вагітні (>15 років)	12.0	7.4
Жінки вагітні	11.0	6.8
Чоловіки (>15років)	13.0	8.1

«Кінетичний» підхід до анемії, став поширеніший, ніж у минулому у великих медичних центрах США та деяких інших багатих країнах, через те, що вони мають можливість визначити ретикулоцитарний індекс. Ретикулоцити виробляє кістковий мозок як нові червоні кров’яні тільця. Ретикулоцитарний індекс розраховують за співвідношенням рівня до анемії і ступенем, на який ретикулоцити збільшилися у відповідь на анемію. Якщо ступінь анемії має важливе значення, навіть «нормальна» величина ретикулоцитів насправді, можливо, відображає неадекватну відповідь.

При проведенні мікроскопії діяльність кісткового мозку також може бути оцінена за чисельністю та морфологією еритроцитів. Новостворених еритроцитів, як правило, дещо більше, ніж старих еритроцитів і виявляють поліхромазія. Оцінка еритропоезу може допомогти виявити, наскільки кістковий мозок буде в змозі компенсувати втрати, і з якою швидкістю.

Якщо причина анемії не очевидна, в діагностиці використовують інші тести: визначення ШОЕ, феритину, сироваткового заліза, трансферину, фолієвої кислоти, рівню сироваткового вітаміну В12, гемоглобіну, ниркові функціональні тести (наприклад, креатиніну в сироватці).

Коли діагноз залишається невиявленим, дослідження кісткового мозку шляхом пункції груднини, тазових кісток дозволяє роздивитися під мікроскопом попередників еритроцитів.

Лікування[ред. | ред. код]

Лікування анемії спрямоване, в першу чергу, на ліквідацію причин.

Мегалобластну анемію лікують шляхом усунення причин (наприклад, лікування дифілоботріозу) і парентерального введення вітаміну В12 або вітаміну В6.

Якщо причиною є недостатнє формування крові генетичні дефекти, потрібне лікування, або трансплантація кісткового мозку. Загалом, при повільному переході (приблизно протягом декількох місяців) в результаті анемії пацієнти краще себе почувають, ніж при гострому переході, що обумовлено масивним крововиливом в протягом декількох годин, тому що організм адаптується до тривалої відсутністі гемоглобіну. Гостра кровотеча лікується переливанням еритроцитів концентратів. Точного значення, потрібної кількості переливання крові, не існує. Замість цього слід розглядати в додаток до крові тривалість, тяжкість та причини анемії, і історії, віку та клінічного стану пацієнта. Служби донорства крові в ДРК використовуються в випадку зниження гематокриту в результаті гострої крововтрати нижче 30 % хворих у критичному стані з серцево-судинними захворюваннями і 20 % в здорових пацієнтів.

Еритропоетин є глікопротеїном, гормоном, який є чинником зростання для формування червоних кров’яних тілець (еритроцитів) в крові (кровотворення) має важливе значення. Еритропоетин, епоетин альфа, в основному використовується в лікуванні анемії у діалізних пацієнтів, у яких кров порушується через утворення ниркової недостатності, і після циклів хіміотерапії.

Патогенетична терапія залізодефіцитної анемії включає обов’язкове використання препаратів заліза внутрішньо (ферроплекс, конферон, тардіферон, мальтофер) або парентерально (феррум лек, венофер, суфер, тощо).

У 2009-му році винахідник Крістофер Чарльз відправився в Камбоджу, де виявив, що більшість людей страждають від залізодефіцитної анемії. Цю поширену проблему дуже легко вирішити за допомогою вітамінів і добавок, але, на жаль, жителі бідних країн не можуть собі їх дозволити. Доктор Чарльз придумав залізну рибку, яку потрібно варити з будь-якою стравою 6-10 хвилин. Фігурка рибки забезпечує до 75 % від рекомендованої добової дози заліза для дорослого організму. А користуватися нею можна протягом декількох років. Більше половини жителів Камбоджі, які використовували залізну рибку, не стикалися з проблемами анемії протягом останніх 12 місяців[джерело?].

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Посилання[ред. | ред. код]

Анемія

Источник

Анемия – это снижение в крови количества красных телец крови – эритроцитов ниже 4,0х109/л, или снижение уровня гемоглобина ниже 130 г/л у мужчин и ниже 120 г/л у женщин. Анемия при беременности характеризуется снижением гемоглобина ниже 110 г/л.

Это не самостоятельное заболевание, анемия встречается как синдром при целом ряде заболеваний и приводит к нарушению снабжения кислородом всех органов и тканей организма, что, в свою очередь, провоцирует развитие множества других заболеваний и патологических состояний.

Степени тяжести

В зависимости от концентрации гемоглобина, принято выделять три степени тяжести малокровия:

анемия 1 степени регистрируется, когда уровень гемоглобина снижается больше, чем на 20% от нормального показателя;
анемия 2 степени характеризуется снижением содержания гемоглобина примерно на 20−40% от нормального уровня;
анемия 3 степени — самая тяжелая форма заболевания, когда гемоглобин снижается больше, чем на 40% от нормального показателя.

Однозначно показать, что у больного — 1 степень или же более тяжелая стадия может только анализ крови.

Причины

Что это такое: анемия, то есть малокровие, — это ни что иное, как недостаток в крови гемоглобина. А именно гемоглобин переносит кислород по всем тканям организма. То есть малокровие вызывается именно недостатком кислорода в клетках всех органов и систем.

Характер питания. При недостаточном употреблении железосодержащих продуктов питания может развиться железодефицитная анемия, это более характерном для групп населения, где уже имеется высокий уровень алиментарной анемии;
Нарушение в работе ЖКТ (при нарушениях процесса всасывания). Так как всасывание железа происходит в желудке и верхнем отделе тонкой кишки, при нарушении процесса всасывания, слизистой оболочкой пищеварительного тракта, развивается данное заболевание.
Хроническая кровопотеря (желудочно-кишечных кровотечения, кровотечений из носа, кровохарканья, гематурия, маточные кровотечения). Принадлежит к одной из самых главных причин железодефицитных состояний.

Таким образом, причиной анемии может считаться недостаток в организме именно железа, что влечет за собой недостаток гемоглобина и, как следствие, недостаточное снабжение организма кровью.

Железодефицитная анемия

Самая распространенная форма анемии. В ее основе лежит нарушение синтеза гемоглобина (переносчика кислорода) вследствие дефицита железа. Она проявляется головокружением, шумом в ушах, мельканием мушек перед глазами, одышкой, сердцебиением. Отмечаются сухость кожи, бледность, в углах рта появляются заеды, трещины. Типичными проявлениями бывают ломкость и слоистость ногтей, их по перечная исчерченность.

Апластическая анемия

Это чаще приобретенное острое, подострое или хроническое заболевание системы крови, в основе которого лежит нарушение кроветворной функции костного мозга, а именно резкое снижение его способности вырабатывать клетки крови.

Иногда апластическая анемия начинается остро и быстро развивается. Но чаще болезнь возникает постепенно и не проявляется яркими симптомами довольно длительное время.К симптомам апластической анемии относятся все симптомы, характерные при недостатке эритроцитов, тромбоцитов и лейкоцитов в крови.

В12-дефицитная анемия

Возникает при недостатке в организме витамина В12, который необходим для роста и созревания эритроцитов в костном мозге, а также для правильной работы нервной системы. По этой причине одними из отличительных симптомов В12-дефицитной анемии являются покалывание и онемение в пальцах, шаткая походка.

В крови обнаруживаются эритроциты особой увеличенной формы. Недостаток витамина В12 может наблюдаться у пожилых людей, при болезнях пищеварительного тракта, при наличии паразитов – ленточных червей.

Гемолитическая анемия

Гемолиз происходит под воздействием антител. Это могут быть антитела матери, направленные против эритроцитов ребенка при несовместимости ребенка и матери по резус-антигену и гораздо реже по антигенам системы АВО. Антитела против собственных эритроцитов могут быть активными при обычной температуре или только при охлаждении.

Они могут появляться без видимой причины или в связи с фиксацией на эритроцитах чуждых для организма неполных антигенов-гаптенов.

Признаки

Перечислим основные признаки анемии, которые могут тревожить человека.

бледность кожных покровов;
учащение пульса и дыхания;
быстрая утомляемость;
головная боль;
головокружение;
шум в ушах;
пятна в глазах;
мышечная слабость;
затруднение концентрации внимания;
раздражительность;
вялость;
небольшое повышение температуры.

Симптомы анемии

Среди симптомов анемии ведущими считаются проявления непосредственно связанные с гипоксией. Степень клинических проявлений зависит от выраженности снижения числа гемоглобина.

При лёгкой степени (уровень гемоглобина 115- 90 г/л), могут наблюдаться общая слабость, повышенная утомляемость, снижение концентрации внимания.
При средней (90-70 г/л) больные жалуются на отдышку, учащённое сердцебиение, частую головную боль, нарушение сна, шум в ушах, снижение аппетита, отсутствие полового влечения. Пациенты отличаются бледностью кожных покровов.
В случае тяжёлой степени (гемоглобин менее 70 г/л) развиваются симптомы сердечной недостаточности.

При анемии симптомы во многих случаях себя не проявляют. Обнаружить болезнь можно только при лабораторных исследованиях крови.

Диагностика заболевания

Для того чтобы понять как лечить анемию важно определить ее вид и причину развития. Основным методом диагностики данного заболевания является исследование крови больного.

Нормальными значениями количества гемоглобина в крови считаются:

для мужчин 130-160 грамм на литр крови.
для женщин 120-147 г/л.
для беременных женщин нижняя граница нормы 110гл.

Лечение анемии

Естественно, методы лечения анемий коренным образом различаются в зависимости от вида малокровия, вызвавшего ее причины и степени тяжести. Но основной принцип лечения анемии любого вида один — необходимо бороться с причиной, вызвавшей понижение гемоглобина.

При анемии, вызванной потерей крови, надо как можно быстрее остановить кровотечение. При большой кровопотере, угрожающей жизни, применяют переливание донорской крови.
При железодефицитной анемии надо употреблять продукты, богатые железом, витамином B12 и фолиевой кислотой (они улучшают усвоение железа и процессы кроветворения), врач может также назначить лекарственные препараты, содержащие эти вещества. Часто эффективны оказываются народные средства.
При анемии, спровоцированной инфекционными заболеваниями и интоксикацией, необходимо лечить основное заболевание, проведение неотложных мер по детоксикации организма.

В случае анемии, немаловажным условием для лечения является здоровый образ жизни — правильное сбалансированное питание, чередование нагрузок и отдыха. Необходимо так же избегать контакта с химическими или отравляющими веществами и нефтепродуктами.

Питание

Важной составляющей лечения является диета с продуктами, богатыми веществами и микроэлементами, которые необходимы для процесса кроветворения. Какие продукты нужно кушать при малокровии у ребенка и взрослого человека? Вот список:

мясо, колбасы;
субпродукты — особенно печень;
рыба;
яичные желтки;
продукты из цельнозерновой муки;
семена — тыквы, подсолнечника, кунжута;
орехи — особенно фисташки;
шпинат, капуста, брюссельская капуста, фенхель, листья петрушки;
свекла;
черная смородина;
ростки, зародыши пшеницы;
абрикосы, чернослив, инжир, финики;

Следует избегать употребления напитков, содержащих кофеин (например, чая, кофе, колы), особенно во время еды, т.к. кофеин мешает всасыванию железа.

Препараты железа при анемии

Препараты железа при малокровии куда более эффективны. Всасываемость данного микроэлемента в пищеварительном тракте из препаратов железа в 15-20 раз выше, чем из продуктов питания.

Это позволяет результативно применять препараты железа при анемии: быстрее поднять гемоглобин, восстановить запасы железа, устранить общую слабость, быструю утомляемость и другие симптомы.

Ферретаб композит (0154г фумарата железа и 0.0005г фолиевой кислоты). Дополнительно желателен прием аскорбиновой кислоты в суточной дозе 0,2-0,3г).
Сорбифер дурулес ( 0,32 г сульфата железа и 0,06г витамина С) выпускается в драже суточная дозировка в зависимости от степени анемии 2-3 раза в сутки.
Тотема – выпускается во флаконах по 10 миллилитров ,содержание элементов ткое же как и в сорбифере . Применяется внутрь, может разводится водой, возможно назначение его при непереносимости таблетированных форм железа. Суточная доза 1- 2 приема.
Фенюльс (0,15г, сульфата железа, 0,05г витамина С,витамины В2, В6,0,005г пантотената кальция.
Витамин В12 в ампулах по1 мл 0,02% и 0,05%.
Фолиевая кислота в таблетках по 1мг.
Ампульные препараты железа, для введения внутримышечно и внутривенно продаются только по рецепту и требуют проведения инъекций только в стационарных условиях из за высокой частоты аллергических реакций на эти препараты.

Нельзя принимать препараты железа совместно с лекарственными средствами, снижающими их всасывание: Левомицитин, Препараты кальция, Тетрациклины, Антациды. Как правило, препараты железа назначают до еды, если в лекарственном средстве нет витамина С, то требуется дополнительный прием аскорбиновой кислоты в суточной дозе 0,2-0.3г.

Для каждого пациента специально рассчитывается суточная потребность в железе, а также длительность курса лечения, учитывается всасывание конкретного назначаемого препарата и содержание железа в нем. Обычно назначаются длительные курсы лечения, в течение 1,5-2 месяцев принимаются лечебные дозы, а в последующие 2-3 месяца — профилактические.

Последствия

Железодефицитная анемия, не вылеченная на ранней стадии, может иметь тяжелые последствия. Тяжелая степень переходит в сердечную недостаточность, соединенную с тахикардией, отеками, пониженным артериальным давлением. Иногда люди попадают в больницу с резкой потерей сознания, причиной которой является недолеченная, либо не выявленная вовремя анемия.

Поэтому, если вы заподозрили у себя данный недуг или склонны к низкому гемоглобину, то стоит раз в три месяца сдавать контрольный анализ крови.

Источник